Історія заводу

Виробництво зварювальних матеріалів на ДП "ДЗЗМ ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАН України" має давні традиції. Після закінчення Великої вітчизняної війни Радянський уряд вживає заходів по найшвидшому відновленню зруйнованого війною народного господарства країни. На підставі Постанови Ради Міністрів СРСР про газифікацію столиці УРСР - міста Києва, у 1946 році міська Рада народних депутатів приймає рішення про створення Центральних заготівельних майстерень для централізованої підготовки газових мереж і ізоляції труб, що і стали основою нинішнього Дослідного заводу зварювальних матеріалів.

У 1947 році будуються тимчасові будівлі барачного типу зварювального цеху, цеху ізоляції труб, прокла- дається водопровід, установлюються поворотні вантажопідйомні крани. У цьому ж році на базі майстерень трестом "Київгазбуд" створюється центрально-заготівельний завод для зварювання й ізоляції труб і газових мереж для газопроводу "Дашава-Київ", виробнича програма якого включала виготовлення покритих електродів для ручного дугового зварювання методом занурення. Для збільшення продуктивності зварювання труб у 1948 році впроваджується установка автоматичного зварювання стиків труб під шаром флюсу.

У 1950 році завод освоює нові види продукції – бойлери адміністративних будівель і житлових будинків, квартирних газових заготовок, устаткування газових котлів, камер керування й інше. Для виконання цих робіт потрібна була велика кількість металевих електродів і в 1951-1953 роках на заводі починає будуватися цех для виробництва зварювальних електродів. В наступні роки виробництво електродів стало одним з основних напрямків діяльності підприємства.

У 1954 році в електродному цеху було виготовлено 411 тонн електродів марок УОНИ 13/45, УОНИ 13/55. У цьому ж році завод освоює нові види виробів – котли опалювальні, фільтри катіонітові і солерозчинники.

У 1955 році Центрально-заготівельний завод був реорганізований у Київський зварювально-електродний завод.

На 1958 рік випуск зварювальних електродів сягає 634 тонни в рік. З 1958 року завод починає проводити реконструкцію зі спеціалізацією тільки по зварювальним електродам, фільтрам і солерозчинникам.

У 1958-1964 роки в результаті реконструкції по проекту "Гіпрометиз" (Ленінград) створюються нові, сучасні по тому часу технологічні дільниці виготовлення покритих електродів. Так, у 1958-1959 роках на заводі будується цех потужністю 3 тис. тонн електродів фтористо-кальцієвого типу - він оснащується пресами ОСЗ-3 і камерними печами. У 1962-1964 роках будується цех потужністю 12 тис. тонн електродів з покриттям рудно-кислого типу - у ньому встановлюють конвеєрні лінії, укомплектовані пресами АОЭ-3 і сушильно-прожарювальними печами ОКБ-463.

У 1970 році наступним етапом розвитку заводу стало об'єднання Зварювально-електродного заводу з Метизним заводом ім. Письменного. Неухильно росте випуск електродів - на початок 70-х років тепер уже Київський сітково-електродний завод ім. Письменного виготовляв щорічно до 20 000 тонн (28 марок) електродів для зварювання низьковуглецевих і низьколегованих сталей, чавуну і різання металів, а крім того, дроту суцільного зварювального і телеграфного - до 30 000 тонн, сіток зварних, плетених - до 1 млн. м2.

4 листопада 1977 року Рада Міністрів УРСР приймає постанову №553 "Про розширення експериментально-виробничої бази Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона АН УРСР" про передачу електродного виробництва заводу у ведення Інституту електрозварювання з метою подальшого розвитку науково-дослідних і експериментальних робіт по створенню нових зварювальних матеріалів і технології їх промислового виготовлення.

1 січня 1978 року організується Дослідний завод зварювальних матеріалів у складі Інституту електро- зварювання ім. Є.О.Патона АН УРСР. З цього часу завод спеціалізується тільки по випуску зварювальних матеріалів і нових зварювальних матеріалів. З цією метою проводиться повна реконструкція заводу.

У 1978-1979 роках здійснена реконструкція старого опресувального відділення фтористо-кальцієвих електродів, у результаті чого вивільнені виробничі площі для створення потужностей по виробництву плавлених і керамічних флюсів, припоїв, литих наплавочних кілець.

У 1979 році закінчений монтаж обладнання флюсоплавильної дільниці, у 1980 році дільниця введена в експлуатацію. Потужності по випуску плавлених флюсів доведені до 150 тонн у рік. Крім того, на дільниці відпрацьовується технологія нових розробок відділу №10 Інституту електрозварювання.

У 1980 році на цих площах введена в експлуатацію дільниця по виготовленню виливок кілець для наплавлення клапанів двигунів внутрішнього згоряння.

У 1979 році силами заводу закінчене будівництво виробничої будівлі (модуля) площею 1800 м2. У цій будівлі в 1980-1984 роках встановлені і змонтовані чотири механізовані лінії для виготовлення порошкового дроту зі сталевої стрічки. На 1985 рік потужність дільниці по виробництву порошкового дроту доведена до 1000 тонн у рік.

По розробкам відділу №10 та інших відділів ІЕЗ ім. Є.О.Патона завод освоїв виробництво безлічі марок порошкового дроту, призначеного для механізованого та автоматичного зварювання конструкцій з вуглецевих, низьколегованих і високолегованих сталей, що працюють у різних галузях народного господарства. Крім того, освоєне виробництво порошкової стрічки і дроту для автоматичного наплавлення різних деталей.

У 1980-1981 роках по розробці відділу №10 ІЕЗ на заводі почате освоєння технології виготовлення нової марки електродів АНО-21 для зварювання відповідальних конструкцій з низьковуглецевих сталей.

У 1980-1981 роках будувалась друга виробнича будівля (модуль) площею 1800 м2. У цій будівлі в наступні роки були розміщені допоміжні служби заводу, а також металорізальні й інші верстати для ремонту існуючого технологічного й іншого устаткування і виготовлення нового обладнання і пристосувань.

У 1981-1982 роках у цеху по виготовленню порошкового дроту встановлюється нова механізована лінія й освоюється технологія різання сталевої стрічки. На підготовчій дільниці монтуються і впроваджуються у виробництво нові кульові млини з безперервним просівом для помелу різних компонентів.

У 1981-1982 роках для розширення виробництва електродів АНО-21 проводиться реконструкція і переобладнання існуючої механізованої лінії, що включає електродообмазувальний агрегат і конвеєрну піч під випуск на ній електродів діаметром 2,5 мм і 3,0 мм.

У 1982-1984 роках проводиться повна реконструкція скловарного відділення електродного цеху. Установлено нові автоклави ємкістю 3 м2, розроблене на заводі і змонтоване обладнання й арматура для якісного поліпшення характеристик рідкого скла, очищення його від домішок і стабілізації властивостей. У результаті суттєво підвищилась якість виготовлюваних електродів.

У 1983-1984 роках організується, обладнується і вводиться в експлуатацію дільниця по виготовленню бессрібних припоїв для паяння міді і її сплавів. Потужність дільниці в наступні роки доведена до 1 т припоїв у рік. Випуск ряду марок бессрібних припоїв дозволив значно зменшити витрати дорогоцінного металу – срібла.

Наприкінці 80-х років завод випускав 32 марки електродів, 40 марок порошкового дроту для зварювання і наплавлення, 25 марок плавлених і керамічних флюсів.

Одним з досягнень заводу є створення і введення в експлуатацію в 1998-1999 роках нового цеху по переробці сировинних матеріалів. Установлено дві нові електричні обертові барабанні печі і камерна піч для сушіння компонентів, щокова дробарка СМД-108 і дві щокових дробарки С-182Б, десять реверсивних млинів періодичної дії власної конструкції і виготовлення, чотири млини з безперервним просівом. Кожен млин укомплектований віброситом СВ 2-06. Для контрольного просіву матеріалів, що надходять на завод у меленому виді, установлені два вібросита СВ 2-09. Почала діяти механізована лінія дозування компонентів шихти в цеху спецелектродів, що дозволила замінити ручне дозування.

У 2003 році введено в експлуатацію нове відділення приготування і брикетування обмазувальної маси в цеху по виготовленню електродів загального призначення з рутиловим покриттям.

У 2005 році модернізовані лінії по виробництву порошкового дроту - було виготовлене і змонтоване нове обладнання для підготовки сталевої стрічки, реалізована двостадійна схема волочіння дроту, виготовлений на заводі і змонтований на дільниці перемотувальний верстат для рядного намотування готового дроту, виробництво укомплектоване необхідним устаткуванням для роботи з великовантажними котушками. Модернізація дозволила налагодити випуск порошкового дроту малих діаметрів (1,2-1,6 мм) і рядне його намотування на каркасні барабани ємкістю до 16 кг.

Одним з ефективних інструментів підвищення якості продукції є стандарти ІSO серії 9000, що втілюють сучасний комплексний підхід у рішенні питань, пов'язаних з якістю продукції. Тому в липні 2007 року на заводі була сертифікована Система управління якістю на відповідність вимогам ІSO 9001:2000.

В даний час завод має у своєму розпорядженні виробничі потужності, що дозволяють щорічно виготовляти 12 тисяч тонн електродів загального і спеціального призначення, 500 тонн порошкового дроту, по 150 тонн плавлених і керамічних флюсів та є одним з лідируючих підприємств з виробництва зварювальних матеріалів в Україні і країнах СНД.